Талановитий хмельницький музикант-віртуоз, який грає на чотирьох інструментах

Він – талановитий молодий музикант: грає на бас-гітарі, барабанах, фортепіано та губній гармошці. У помешканні хлопця – апаратура для запису фонограм в домашніх умовах, улюблена електрогітара та банджо на стіні. На гітарі хлопець залюбки зіграв кілька власних творів: як з ранньої творчості, так і ті, що знаходяться в процесі запису. Детальніше далі у матеріалі на khmelnytski.info.

Пошук власного мистецького шляху

Манера виконання деяких пісень та, власне, тембр голосу дещо схожі на легендарного співака Віктора Цоя. До речі, хлопець закінчив повний курс фортепіано в музичній школі. А от гітару освоював самотужки. Як сам зізнається, слух у нього відмінний, а про свій голос він цього сказати не може.

Першу звичайну гітару Валері подарував друг. А от перша серйозна гітара з’явилася у хлопця завдяки бабусі. Він обирав електрогітару в магазині. Бабуся подарувала певну суму грошей на день народження, я ще трохи доклав та купив «Squier Stratocaster», на той момент це був досить серйозний інструмент. 

Творчий шлях музиканта Валерій розпочав у 2003 році, коли грав на гітарі у молодіжному гурті «Шарм». Грали переважно рок, панк-рок, гаражний рок. Виступали у Хмельницькому в монотеатрі «Кут», у міському будинку культури та на сцені лялькового театру. Їхньою метою було порозважати публіку, тому співали прикольні пісні, навіть записали альбом «Два дні загробних пісень», головними героями в якому виступили... лампочки.

Грав у гурті разом з Андрієм Мімотіним (гітара), інші просто їм періодично допомагали. Хлопці робили розважальні пародії на відомі іноземні гурти «Iron Maiden» та «Бутирка». Потім Валерій сам почав писати музику. Це були пісні-стьоби у різних жанрах, знову ж таки для розваги публіки. Вони записали диск, але про нього знають лише друзі, яким його презентували.

рок2

Творчі здобутки талановитого хлопця

Перший сольний альбом музиканта «Ночі» ніхто так і не чув, бо Валерій, витративши рік на його запис, одразу назвав його негідним уваги та закинув валятися у шухляду. Пізніше, коли хлопець навчився зводити звук та відчувати окремі інструменти, він записав свій перший серйозний альбом «Gorod» (2005), який припав до вподоби усім друзям.

Та не тільки їм. Перебуваючи на гостинах у родичів в далекій Тюмені, він дав послухати свої твори тамтешній рок-молоді. Ті, почувши його записи, почали виконувати композиції з альбому у клубах та пабах міста.

Був певний час, коли Валерій знайшов однодумців та організував свій колектив «Стафф». Але за браком часу та постійного приміщення для репетицій (репетирували в підвалі та кілька разів у колишньому кафе «Прем’єра») гурт проіснував лише три місяці. А потім почалася творча відпустка, під час якої музикант вивчав фізику звуку для вдосконалення своїх навичок.

Саме тоді, у 2007 році, народився другий серйозний диск – інструментальний. Альбом «Ідіотіка» поєднав у собі блюз, фанк, та heavy metal.

Наразі хлопець вирішив серйозно зайнятися записом власних альбомів, тому працює одразу над трьома проектами, які відрізняються за стилем. Один альбом – інструментальний: рок, метал, джаз. Другий – блюз з жіночим вокалом. Третій – електронний. Електронну музику він вважає найякіснішою, тому й надає їй перевагу. Пише для власного задоволення, а не заради слави. Тому не любить виступати на сцені, Валерію подобається сам процес запису музики.

Comments