Народна артистка України, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка – за багаторічну працю на рахунку Ольги Іванівни Басистюк 15 звань, медалей та премій. Її незвичайної елегантності та сили голос, сотні записаних пісень народної музики зачаровують кожного, кому хоч раз міг його почути. За цією найвищою досконалістю у співі стоїть багаторічна напружена праця співачки над собою. Зачаровує глядача не тільки голос співачки, а й її вміння концентруватися на образі твору, що виконується. На сцені вона втілює бездоганне володіння мистецтвом швидкого емоційно-образного перетворення від твору до твору. Далі на khmelnytski.info.
Ще з дитинства Ольга Басистюк мріяла про карʼєру співачки
Народилася Ольга Басистюк 19 серпня 1950 року у селі Поляни Волочиського району Хмельницької області. Кароока, чорнява дівчинка гарно навчалася, допомагала по господарству, любила природу, а у вільний час разом із мамою Марією Пилипівною співала народних пісень, брала участь у художній самодіяльності та виступала на оглядах. Свідомо, з двох років, юна співачка уже затягувала різні мелодії – таким сильним було бажання самовираження. Професійних артистів у сім’ї серед предків не було. Проте родина любила співати: бабця, мама, дідусь по лінії мами мали потужні голоси. Маленька Ольга у сімʼї не тільки співати могла, а й писала вірші, малювала, танцювала. І була непосидюча, мов дзиґа. У 1961 році сімʼю спіткало велике горе – в автомобільній катастрофі загинув батько, якому виповнилося лише 35 років. Важку ношу на свої плечі взяла мама Ольги. Вона робила все, щоб у доньки було більше часу для художньої самодіяльності і щиро раділа її успіхам. А Оля тихцем мріяла стати артисткою.
Перші переможні конкурси виконавиці відбувались закордоном
Ольга закінчила школу і без знань нотної грамоти поїхала до Львівської консерваторії здійснювати свою потаємну мрію. У 1970 році прослухав дівчину завідувач кафедри оперного співу, Народний артист України, професор Павло Кармалюк і напророчив їй бути оперною співачкою. А потім було сім років напруженої праці під мудрою опікою Заслуженої артистки України Людмили Жилкіної. У 1975 році на Міжнародному конкурсі вокалістів ім. Віла Лобоса у Ріо-де-Жанейро Ольга здобула першу премію і золоту медаль. Бразильська преса порівнювала красу її голосу зі скрипкою геніального Страдиварі у руках неперевершеного скрипаля Давида Ойстраха. У цьому ж році вона здобула золоту медаль імені славетної болгарської співачки Каті Попової на Міжнародному конкурсі вокалістів у місті Болгарії.
Голос співачки з Хмельниччини мріяли почути наживо у різних куточках світу
З багатьох країн світу посипались запрошення на гастролі. У 70-х роках минулого століття провідній артистці Львівської філармонії аплодували у Бразилії, Болгарії, Москві, Тбілісі, Києві, Лондоні. Її незвичайної краси і виразності голос, який рівно і благородно звучить у всіх регістрах, зачаровує кожного, кому хоч раз довелося його почути. За цією найвищою довершеністю у співі стоїть багатолітня напружена праця співачки над собою. Зачаровує глядача не лише голос співачки, а й її вміння концентруватися на образі твору, який виконується, бездоганне володіння мистецтвом швидкого емоційно-образного перевтілення від твору до твору. Репертуарний діапазон Ольги Басистюк надзвичайно широкий. Він охоплює твори композиторів майже чотирьох століть – Скарлатті, Белліні, Каччіні, Вівальді, Верді, Генделя, Шуберта, Дворжака, Сен-Санса, Бізе, Равеля, Веделя, Мусоргського, Лисенка, Стеценка, Дичко, чимало творів сучасних вітчизняних і закордонних композиторів. Камерні солоспіви, оперні арії, духовна музика, народні пісні багатьох народів світу. Компакт-диск, який Ольга випустила після успіху у Ріо, вісім разів перевидавався й розходився миттєво. У репертуарі співачки понад три сотні творів різноманітних стилів, епох та жанрів, народна музика, пʼятнадцять сольних програм. Вона виступала з симфонічними та камерними оркестрами, піаністами й органістами. Ольга Басистюк володіє прозорим, світлого тембру ліричним сопрано. Спів вирізняється чистотою, вдумливістю, чітким фразуванням і тонкими нюансами.
За свою творчість Ольга Басистюк була нагороджена десятками різних премій
У 1976 році Ольга Басистюк отримала звання Заслуженої артистки України. У 1978 році отримала Золоту медаль на Міжнародному конкурсі грамзапису у Братиславі за ініціативою ЮНЕСКО, а у 1987 році отримала медаль ЮНЕСКО за видатні творчі заслуги. З 1981 року за наказом Міністерства культури переїхала до Києва та виступала у Республіканському будинку органної та камерної музики. У 1985 році Ольга Басистюк стала Народною артисткою України, а 1987 рік приніс їй нове звання – лауреатки премії імені Тараса Шевченка. У 1993 році Ольга Басистюк одержала престижну премію фундації Михайла Демʼяніва “Свобода й мир для України”. Вона вручається гідним представникам українського народу, які мають особливі заслуги у розбудові української державності у царині політики, науки, культури та літератури. Оперна співачка не забуває про рідний край і є частим гостем у Хмельницькій області, де мешкають її родичі. Ольга Басистюк – одна з найкращих камерних співачок України. Її голос, особиста харизма та вроджений талант пропускати крізь себе мистецтво, оцінили слухачі всього світу.