Лариса Власенко була народною артисткою України. Жінка працювала у Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі імені Михайла Старицького з 1969 року. Була провідним майстром сцени. Це уже про щось більше, ніж просто висока майстерність. Це символ величезної любові глядача, високого розуміння ролі, вміння бути взірцем для інших. Далі на khmelnytski.info.
З чого починалась карʼєра акторки?
Лариса Кирилівна Власенко народилася 11 квітня 1948 року в Олесько-Буському району на Львівщині. Перший виступ на сцені відбувся по закінченню першого класу. Перед виходом на сцену напарниця пані Лариси злякалася й чкурнула за куліси. Тож маленька акторка мала виконала твір сама. З того часу її не оминали шкільні вечори. У девʼятому класі вчителька запропонувала акторці зіграти головну роль із поеми “Відьма” у місцевому Будинку культури. Після успіху та овацій дівчинку називали в окрузі “природженою артисткою”. На той час гідних театральних шкіл в Україні було лише дві: Київський і Харківський інститути. Лариса Власенко обрала столичний навчальний заклад та вступила до культосвітнього училища. Потрапила на режисерський факультет, бо акторського там не було. Після року навчання в училищі викладач Олександр Лисиця, який працював у Національному академічному театрі імені Івана Франка, запросив молоду акторку на навчання у театральну студію. У театрі ставили “Циганку Азу” під назвою “Лиха доля”. Тоді панувала цензура: комуністична партія давала настанови показувати на сцені соціальні мотиви, отож у виставу ввели роль двох малих циганчат. Ларису запросили грати одного з них. Тут із нею грали народні артисти УРСР Станіслав Станкевич та Віктор Цимбаліст.
Як потрапила до театру у Хмельницькому?
Закінчивши студію при київському театрі, акторка хотіла їхати у Львів, але не склалося. Тоді одногрупник Вʼячеслав Хімʼяк запросив її до нині обласного академічного муздрамтеатру імені Михайла Старицького. Головним режисером театру тоді був Анатолій Горчинський. Перша головна роль акторки у хмельницькому театрі — Наталка з “Горлиці” Олексія Коломійця. Саме у Хмельницькому прийшла зіркова година Лариси Власенко: ролі сипалися одна за одною, різні, характерні. Одна з перших — Луїза у постановці за твором Шиллера “Підступність і кохання”. Також грала Химку у виставі “За двома зайцями”, виконувала партії в опереті, розважала малечу у виставах для дітей. Загалом зіграла понад 250 ролей. Акторка згадувала, що усі ролі сприймала як власних дітей. Однаково відповідально, з любовʼю й цікавістю ставилась і до головних, і до епізодичних. Ніколи не відмовлялася від ролей. Були часи, коли за 30 гастрольних днів мали зіграти 52 вистави. Вранці грала Івасика Телесика, а ввечері — Елізу Дулітл із вистави “Моя чарівна леді”. У Лариси Власенко не було жодних забобонів, адже актриса була віруючою людиною. У гримерці від усього лихого її охороняли ікона й щира молитва. Це допомагало під час роботи з емоційними творчими людьми.
Нагороди акторки
Жінка має чимало нагород та відзнак. Її удостоїли почесним званням “Народний артист України” відповідно до Указу Президента України від 28 листопада 2019 року. Жінка згадувала, що спершу не впізнала голосу директора театру Андрія Ковальчука. Він і повідомив їй радісну новину. Для акторки це велика честь. У такі моменти пригадується увесь творчий шлях, найяскравіші ролі, театральні школи. У 2022 році театр імені Михайла Старицького втратив частинку своєї душі. Адже припинило битися серце народної артистки України Лариси Власенко – актриси, яка завжди була головним енергійним зарядом творчого життя театру. Позитивна, життєрадісна, чуйна, мудра, вона знала, як допомогти та підтримати друзів і колег.